Типи поезії відноситься до певного стилю, форми або теми поетичних творів. У поезії існує безліч типів, кожен із яких має свої особливості та характеристики. Деякі з найпоширеніших типів поезії включають лірику, епіку та драматургію. Лірика зазвичай висловлює особисті почуття та емоції автора, епіка — розповідає про події та пригоди, а драматургія є поетичним описом дій та діалогів персонажів. Крім того, існують різні підтипи та жанри поезії, такі як сонет, ода, балада, хайку та багато інших.

Багато хто з нас стикається з красою поезії в ранньому віці, часто ще в школі. На жаль, з часом ми втрачаємо знайомство з поезією та її унікальним способом вираження істини через мову в красивому стилі, що запам'ятовується.

Які різні типи поезії?

1. Сонет. Типи поезії

Сонет - це особливий формат вірша, який має строгу структуру і зазвичай складається з 14 рядків. Він був розвинений в Італії в 13-14 століттях і став популярним в англійській поезії завдяки авторам, як Вільям Шекспір.

Основні характеристики сонета:

  • Структура: Сонет складається з 14 рядків, зазвичай розділених на дві частини: перша частина, звана октавою, складається з восьми рядків, а друга частина, звана секстетом, складається з шести рядків.
  • рима: Схема римування в сонеті може бути різною, але класична італійська октава зазвичай має схему ABBAABBA, а секстет може мати різні варіанти римування, такі як CDCDCD або CDECDE.
  • метрика: Традиційний сонет зазвичай пишеться пентаметричним дактилем (десять складів у рядку з наголосом на кожному другому складі), але метрика може змінюватись в залежності від стилю та мови автора.
  • Структура сенсу: Сонети часто мають особливу структуру сенсу, включаючи введення теми чи проблеми у октаві та її розвиток чи вирішення у секстеті.

Сонети часто використовуються висловлювання любовних почуттів, розгляду філософських питань чи обговорення природи людських відносин. Вони є технічно складною формою поезії, яка дозволяє авторам експериментувати з звучанням, ритмом і змістом.

2. Хайку.

Хайку - це форма японської поезії, яка спочатку була розвинена в Японії в 17 столітті. Вона характеризується дуже короткою та конкретною формою, яка найчастіше описує природу, пори року чи моменти прозріння.

Основні характеристики хайку:

  • Структура: Хайку складається з трьох рядків, причому перший рядок містить п'ять складів, другий - сім, а третій - п'ять, що в сумі становить 17 складів. Це традиційна структура, яка зберігається в японському хайку, але в західній поезії часто використовується вільніше.
  • Сезонні слова (кіго): Хайку часто містять слова або фрази, які вказують на пору року або атмосферу, пов'язану з певним часом року. Це допомагає посилити образ та створити атмосферу.
  • Образність та простота: Хайку часто описує прості та спостережувані явища природи або моменти повсякденного життя Вони прагнуть простоти і ясності.
  • краса в простоті: Мета хайку — передати коротке, але глибоке враження чи емоцію, використовуючи мінімум слів Вони прагнуть викликати у читача почуття умиротворення, захоплення чи роздуми.

Хоча хайку спочатку було прив'язано до японської культури та традицій, воно стало популярним форматом у поезії багатьох інших культур та країн. У західному світі хайку часто адаптують до своїх мов та культурних контекстів, зберігаючи його основні засади.

3. Танка. Типи поезії.

Танка - це японська поетична форма, що традиційно складається з п'яти рядків. Вона має багату історію, що сягає корінням в японську поетичну традицію, і є коротким віршем, який зазвичай виражає емоції, враження чи спостереження.

Основні характеристики танків:

  • Структура: Танка складається з п'яти рядків, причому перші три рядки містять по п'ять складів кожен, а наступні два рядки містять по сім складів кожен. Усього виходить 5-7-5-7-7 складів.
  • Зміст: Танка часто описує природу, почуття, моменти в житті або спостереження за навколишнім світом Вони можуть виражати любов, скорботу, радість, моменти натхнення тощо.
  • емоційність: Танка, як правило, дуже емоційні та лаконічні, оскільки автор прагне висловити свої думки та почуття в обмеженому форматі
  • Сезонні моменти: Подібно до хайку, танка може містити сезонні моменти або асоціації, щоб посилити образ і створити атмосферу
  • Індивідуальність: Танка часто уособлює індивідуальність автора та його здатність висловити своє бачення світу у коротких та красивих виразах.

Танка є однією з найстаріших форм японської поезії, і вона, як і раніше, користується популярністю в сучасній поезії, як у Японії, так і за її межами.

5. Газаль. Типи поезії.

Газаль (або газель) — це поетична форма, яка має своє коріння в арабській та перській літературних традиціях, але також широко використовується в літературі на урду, турецькій, узбецькій та інших мовах. Газаль характеризується короткими рядками і рифмою, що повторюється.

Основні характеристики:

  • Структура: Газаль складається з набору самостійних рядків (шерів), кожен з яких є закінченим поетичним висловом. Ці рядки зазвичай пов'язані загальною темою чи настроєм, але можуть бути незалежними.
  • рима: У газолі використовується рима, що повторюється, в кінці кожного рядка. Це створює музичний ефект та єдине звучання всього вірша.
  • метрика: Газаль зазвичай не має строгої метрики або розміру, що означає, що довжина та ритм рядків можуть змінюватись.
  • Повторення ключових слів чи фраз: Характерною рисою газолі є повторення ключових слів або фраз, зазвичай в останньому рядку кожної строфи. Це створює єдність і повторювану тему у вірші.
  • Тематика: Газалі часто зачіпає теми кохання, природи, релігії, філософії чи соціальних питань. Вони можуть бути як ліричними, так і філософськими.
  • Емоційність та експресивність: Газаль часто виражає глибокі емоції, почуття та думки автора, володіючи інтенсивністю та експресивністю

Газаль - це форма поезії, яка дозволяє поету висловити свої думки і почуття за допомогою багатства мови та ритму, створюючи гарний та мелодійний вірш.

6. Ода. Типи поезії.

Ода — це поетичний твір, який зазвичай є високою формою вихваляння чи поетичне вираження почуттів благоговіння, поклоніння чи захоплення. Оди часто спрямовані на особливі об'єкти, такі як люди, місця, події або абстрактні ідеї, і є виразом піднесених почуттів або думок.

Основні характеристики оди:

  • Структура: Ода зазвичай має формальну структуру, яка складається з віршів, організованих у певну схему метрики, рими чи структуру строф. Оди можуть бути як короткими, так і довгими, залежно від стилю та переваг поета.
  • Тема та об'єкт вихваляння: Оди часто спрямовані на високо цінні об'єкти або ідеали, такі як любов, краса, свобода, природа, героїзм, мистецтво чи релігійна відданість
  • емоційність: Оди зазвичай мають емоційний заряд, який може бути позитивним, захопленим або урочистим. Вони служать виразом сильних почуттів та внутрішніх переживань поета.
  • Використання літературних прийомів: Поети часто використовують різні літературні прийоми, такі як метафори, порівняння, алегорії та гіперболи, щоб посилити емоційний та естетичний ефект оди.
  • Функція та значення: Оди можуть служити різним цілям, таким як звеличення великих особистостей, святкування особливих подій, вираження глибоких почуттів або натхнення на дію. Вони мають важливе значення у літературі як форма, яка сприяє вивченню та аналізу культурних та естетичних цінностей суспільства.

Оди можуть мати різні форми та стилі залежно від часу, місця та особистого стилю поета, але в їх основі лежить прагнення до піднесення об'єкта вихваляння та вираження глибоких почуттів чи ідей.

7. Вілланель. Типи поезії.

Вілланель — це поетична форма, яка характеризується певною структурою і рядками, що повторюються. Це одна з форм французької та італійської поезії, розвинена в середні віки та популярна у ренесансі. У наступні століття вілланель також став популярним в англійській та інших літературних традиціях.

Основні характеристики вілланелю:

  • Структура: Вілланель складається з 19 рядків, розділених на п'ять терцин (трирядкових станців) і один кватрені (чотирирядковий станець) в ув'язненні. Ці рядки зазвичай мають однакову довжину.
  • Повторювані рядки: Вілланель характеризується повторенням двох ключових рядків або фраз: першого рядка терцину повторюється як останній рядок кожного наступного терцину, а потім використовується в заключному кватрені. Другий рядок терцину повторюється як останній рядок кожного терцину, починаючи з другого, а потім використовується в заключному кватрені.
  • рима: Вілланель зазвичай має певну схему римування, де останні рядки терцинів та кватрена римуються між собою. Така схема рими може змінюватись в залежності від автора та конкретного вірша.
  • Тема та зміст: Теми вілланеля можуть бути різноманітними, від любовних пристрастей до релігійних роздумів чи природи Ця форма дозволяє поету розвивати тему ідеї чи почуття через повторення та варіації повторюваних рядків.

Вілланель — це технічно складна форма поезії, яка вимагає від поета уважності до структури та рими, а також здатності до творчого використання повторюваних рядків для посилення емоційного та смислового змісту вірша.

8. Сестина. Типи поезії.

Сестина - це форма поезії, яка характеризується певною структурою і повторюваними словами наприкінці рядків. Вона була розроблена в Італії у 12 столітті і стала популярною завдяки роботі Данте Аліг'єрі та Петрарці. Сестина також отримала визнання в англійській мові завдяки роботам таких поетів, як Едмунд Спенсер та Елізабет Бішоп.

Основні характеристики сестини:

  • Структура: Сестина складається з 39 рядків, розділених на шість станців (шестиліт) по шість рядків та заключний триліт (три рядки). Кожен із шести рядків у станці завершується одним із шести вибраних слів, і ці слова повторюються в різних комбінаціях наприкінці рядків у наступних станціях.
  • Слова, що повторюються: Шість вибраних слів (спочатку використаних у першому станці) повторюються в кінці рядків у кожному з наступних станців. Цей процес створює структуру повторень, яка додає музичність та відчуття послідовності у вірш.
  • Схема рими: Сестина зазвичай не має суворої схеми рими в кожному рядку Натомість вона покладається на повторення вибраних слів наприкінці рядків для створення структури та ритму.
  • Зміст та тема: Теми сестини можуть бути різноманітними, включаючи любов, природу, релігію, смерть та багато іншого. Сестина дає поетові можливість розвивати ідеї та почуття через повторення та варіацію обраних слів.
  • Технічна складність: Через свою складну структуру сестина вважається технічно складною формою поезії, що вимагає уважного планування і майстерності в обробці слів, що повторюються.

Сестина — це форма, яка надає поетові унікальну можливість грати з словами, що повторюються, і створювати складні і красиві структури в поетичному творі.

9. Пантум. Типи поезії.

Пантум (Pantoum) - це форма поезії, що має малайське коріння, але стала популярною у французькій та англійській літературі. Вона характеризується повторенням рядків з однієї строфи в наступній строфі, що створює циклічну структуру та унікальний ритм.

Основні характеристики пантуму:

  • Структура: Пантум складається з чотирьох строф довільної довжини Кожна строфа зазвичай складається із чотирьох рядків.
  • Повторення рядків: У пантумі другий і четвертий рядки кожної строфи повторюються як перший і третій рядки наступної строфи. Цей процес повторюється кожної нової строфи, створюючи циклічну структуру.
  • Рифмовка: Пантум зазвичай має вільне або слабо структуроване римування. Найчастіше використовується слабке римування або відсутність рими.
  • Тема та зміст: Пантуми можуть торкатися широкого спектру тем, включаючи любов, природу, спогади тощо.
  • Ритм та звучання: Пантуми мають унікальний ритм і звучання завдяки рядкам, що повторюються, що надає їм музичність і впізнаваність

Пантум - це форма поезії, яка надає поетові можливість експериментувати з повторенням та циклічною структурою, створюючи гарні та унікальні вірші.

10. Епос. Типи поезії. 

Епос — це довгий поетичний твір, який зазвичай розповідає про героїчні діяння та пригоди головних персонажів. Епос часто охоплює широкий тимчасовий та просторовий діапазон, являючи собою епічну історію, засновану на міфах, легендах чи історичних подіях.

Основні характеристики епосу:

  1. Довжина та масштаб: Епоси зазвичай довгі поетичні твори, що складаються з безлічі розділів, епізодів та персонажів Вони часто охоплюють довгі періоди часу та великі території, описуючи складні сюжети та події.
  2. Герої та героїчні діяння: Епоси часто центровані навколо головних героїв, які здійснюють подвиги, борються з монстрами чи долають перешкоди. Герої епосу часто є символами честі, доблесті та мужності.
  3. Багатство міфології та фольклору: Епоси часто натхненні міфами, легендами та фольклором Вони можуть включати божества, міфічні істоти, магію та інші елементи фантастики.
  4. Епічний стиль: Епоси часто пишуться у піднесеному та прикрашеному стилі, який підкреслює важливість та велич подій та персонажів Вони можуть містити безліч епітетів, метафор та епічних порівнянь.
  5. Моральні та філософські аспекти: Епоси часто звертаються до моральних і філософських питань, пропонуючи читачеві роздуми про добро, зло, справедливість, долю та інші важливі теми

Приклади відомих епосів включають «Іліаду» та «Одіссею» Гомера, «Енеїду» Вергілія, «Пісня про Роланда» та «Художній Посланець» Данте. Епоси відіграють важливу роль у літературі та культурі, відображаючи важливі аспекти та цінності суспільств, у яких вони створювалися.

11. Балада. Типи поезії. 

Балада - це жанр поезії, який характеризується розповіддю про події, часто з використанням оповідального стилю, рими та ритму. Цей жанр має стародавнє коріння і широко поширений у світовій літературі.

Основні характеристики балади:

  • Розповідний стиль: Балади зазвичай написані в розповідному стилі і часто розповідають про героїчні подвиги, любовні історії, трагічні події або легенди. Вони часто містять елементи драматичного напруження та емоційного впливу.
  • Рифма та ритм: Балади зазвичай мають римовану структуру, хоча схема рими може змінюватись. Ритм балади може бути мелодійним та барвистим, що робить її легко запам'ятовуваною та приємною для читання вголос.
  • Персонажі та сюжет: Балади часто містять мальовничі персонажі та захоплюючі сюжети, які найчастіше включають елементи міфології, фольклору чи історії. Вони можуть описувати героїчні подвиги, романтичні проблеми, трагічні події чи пригоди.
  • Емоційний вплив: Балади часто впливають на читача емоційно, викликаючи почуття страху, радості, жалю чи захоплення Вони можуть викликати співпереживання і залучати читача у події та переживання персонажів.
  • Фольклорний та культурний контекст: Багато балад мають коріння у фольклорі та міфології, а також відображають культурні традиції та цінності суспільств, в яких вони виникли.

Приклади відомих балад включають Ballad of John Henry і The Rime of the Ancient Mariner. Балади залишаються популярним жанром поезії і часто використовуються для оповідання та передачі історій у літературі, музиці та інших мистецтвах.

12. Лімерік.  Типи поезії. 

Лімерик - це форма вірша, що характеризується своєрідною структурою та комічним чи жартівливим змістом. Основна риса лімерика – це його гіперболізований та безглуздий характер, що робить його чудовим інструментом для створення гумористичних віршів.

Основні характеристики лімерики:

  • Структура: Лімерик складається з п'яти рядків Перші два рядки римуються з останнім рядком, а третій і четвертий рядок римуються між собою. П'ятий рядок зазвичай римується з першими двома рядками, але не з третього та четвертого.
  • ритм: Лімерики зазвичай пишуться в анапестичному метрі, що означає, що перші два рядки містять по три ненаголошених склади, а третій і четвертий рядки містять по два ненаголошених склади. П'ятий рядок повертається до трьох ненаголошених складів.
  • Зміст: Лімерики зазвичай написані з метою викликати сміх чи здивування Вони часто містять гумористичні ситуації, абсурдні образи чи несподівані розв'язки.
  • Початок і кінець: Лімерики зазвичай починаються з опису якогось персонажа чи ситуації, а потім закінчуються гумористичним розв'язуванням чи несподіваним поворотом подій.
  • Ігра слів: У лімериках часто використовується гра слів, багатозначність, сарказм або інші лінгвістичні прийоми, щоб посилити комічний ефект

Хоча лімерики зазвичай асоціюються з гумористичною поезією, вони також можуть використовуватися для коментарів на політичні, соціальні чи культурні теми.

13 . Вільний вірш. Типи поезії. 

Вільний вірш – це форма поезії, яка відрізняється від традиційних формальних структур, таких як сонети, оди чи сонати, і не обмежується певними правилами метрики, рими чи розміру. У вільному вірші поет має велику свободу в організації вірша та виборі лексики та виразів.

Основні характеристики вільного вірша:

  • Відсутність формальних обмежень: Вільний вірш не має суворої структури чи схеми метрики та рими Поет вільний у виборі довжини рядків, ритму, римування та інших літературних елементів.
  • Експериментальний характер: Вільний вірш часто використовується для експериментів з мовою, формою та змістом Поет може грати з асоціаціями, образами, метафорами та іншими літературними прийомами, щоб створити унікальний та інноваційний вірш.
  • Емоційна та естетична виразність: Вільний вірш часто виділяється своєю емоційною інтенсивністю та естетичною виразністю Поет може вільно висловлювати свої почуття, думки та враження, не обмежуючись формальними правилами.
  • Індивідуальність та автентичність: Вільний вірш дозволяє поету висловити свою індивідуальність та автентичність, підкреслюючи унікальний голос та стиль кожного автора
  • Асоціативна структура: У вільному вірші часто використовуються асоціативні зв'язки, переходи між думками та образами, створюючи нелінійну структуру та вільний потік свідомості

Вільний вірш широко використовується в сучасній поезії, де поети прагнуть вираження індивідуальності, емоційної глибини та експериментів з мовою та формою. Цей жанр відкриває простір для креативності та інновацій у поезії.

14. Білий вірш. Типи поезії. 

Білий вірш» зазвичай відноситься до форми поезії, де вірш написано без будь-яких формальних елементів, таких як рима, метрика або певна структура. Це вільна та необмежена форма поезії, яка дозволяє поету вільно висловлювати свої думки, почуття та враження без обмежень формальних правил.

Основні характеристики білого вірша:

  • Відсутність формальних обмежень: У білому вірші немає строгих правил метрики, рими чи структури Поет має повну свободу в організації тексту та виборі виразних засобів.
  • Експериментальний характер: Білий вірш часто використовується для експериментів з мовою, формою та змістом Поет може грати із звучанням слів, використовувати різні стилістики та створювати нестандартні структури вірша.
  • Емоційна інтенсивність: Білий вірш часто виділяється своєю емоційною інтенсивністю та глибиною Відсутність формальних обмежень дозволяє поету вільно висловити свої почуття, думки та враження.
  • Індивідуальність та автентичність: Білий вірш дозволяє поетові висловити свою індивідуальність та автентичність, підкреслюючи унікальний голос та стиль кожного автора
  • Вільний потік свідомості: Білий вірш часто характеризується вільним потоком свідомості, де думки та образи з'являються природним чином без логічної організації чи структури.

Білий вірш відкриває простір для креативності та індивідуального вираження у поезії, дозволяючи поету вільно та експериментально досліджувати різні аспекти мови та виразності.

15. Акростих. Типи поезії. 

Акростих — це літературний прийом, у якому перші літери, склади чи слова кожного рядка (чи інших текстових одиниць) утворюють слово чи фразу, які часто стосуються основної теми вірша чи тексту. Це техніка, яка додає додатковий шар сенсу чи символіки до тексту.

Основні характеристики акростиха:

  • Форма слова чи фрази: Акростих може бути захованим у початкових літерах, кінцевих літерах, центральних літерах або навіть літерах, вибраних за певним порядком. Він може бути словом, фразою чи навіть пропозицією.
  • Зв'язок із темою: Слово або фраза, утворена акростухом, зазвичай має деяке відношення до теми вірша чи тексту. Це може бути ключове слово, яке уточнює основну ідею твору, або додатковий аспект, який митець хоче наголосити.
  • Технічна складність: Створення гарного акростиха може вимагати ретельного планування та опрацювання, особливо якщо потрібно дотримання структури та рими вірша.
  • Прихованість та виявлення: Іноді акростих є прихованим елементом тексту, який може бути відразу помічений читачем. Однак, коли акростих виявляється, він додає додаткову глибину та інтерес до твору.
  • Використання у різних жанрах: Акростих може бути використаний у різних жанрах та формах літератури, включаючи поезію, прозу, пісні і навіть рекламні тексти.

Акростих - це літературний прийом, який дозволяє художнику грати з мовою та додавати додаткові верстви сенсу до тексту, що робить його ефективним засобом для вираження ідей та емоцій.

16. Конкретна (чи форма) поезія. 

Конкретна поезія, також відома як «форма» поезія чи «візуальна» поезія, це вид літературного мистецтва, у якому візуальне оформлення тексту відіграє важливу роль передачі його сенсу та емоцій. На відміну від традиційного тексту, який читається зліва направо та зверху вниз, конкретна поезія використовує різні типи оформлення, такі як форми, малюнки та розташування слів, щоб викликати у читача певні візуальні та асоціативні ефекти.

Основні характеристики конкретної поезії:

  • Візуальна форма: Основна увага приділяється візуальному компонування тексту на сторінці. Це може включати різні форми, малюнки, використання кольору і шрифту, а також незвичайні макети.
  • Інтеграція сенсу та форми: Візуальні елементи конкретної поезії зазвичай інтегровані з текстом таким чином, щоб передати певні асоціації, настрій чи емоції. Форма та зміст працюють разом для створення повного враження.
  • Експерименти з мовою: Конкретна поезія часто використовує експерименти з мовою, такі як гра слів, алюзії, багатозначність та метафори, щоб розширити смисловий діапазон тексту
  • Інтерактивність із читачем: Візуальні елементи конкретної поезії можуть бути інтерактивними, покликаними залучити читача до активного сприйняття та інтерпретації тексту.
  • Різноманітність форм та стилів: Конкретна поезія охоплює широкий спектр форм та стилів, від простих графічних зображень до складних композицій. Вона може бути абстрактною чи конкретною, експериментальною чи традиційною.

Приклади конкретної поезії включають роботи таких авторів, як Е. Е. Каммінгс, Гюнтер Грасс, а також ряд сучасних художників-поетів, які використовують візуальні засоби для передачі своїх ідей та емоцій. Конкретна поезія продовжує розвиватися та привертати увагу як читачів, так і художників, завдяки своїй унікальній здатності висловити ідеї та емоції через поєднання тексту та візуальних елементів.

17. Елегія. Типи поезії. 

Елегія - це ліричний вірш, який виражає глибоке почуття смутку, скорботи чи втрати. Цей жанр поезії перегукується з давньогрецької літератури, де елегії часто співалися на похоронах чи пам'ять про померлих. Згодом елегія розвивалася і використовувалася для вираження широкого спектра почуттів і тим, включаючи любов, втрату, розчарування, розпач та роздуми про минуле.

Основні характеристики елегії:

  • Чуттєва та інтимна: Елегія зазвичай має інтимний і чуттєвий характер, вона часто висловлює особисті переживання та емоції автора
  • Тонка меланхолія: Характерними рисами елегії є тонка меланхолія та смуток, які пронизують вірш та створюють атмосферу глибокого жалю чи втрати.
  • Роздуми про минуле: Елегія часто включає в себе роздуми про минуле, спогади про минулі часи, улюблених людей або втрачені можливості.
  • Використання символів та образів: Щоб передати емоційний зміст, елегія може використовувати різні символи та образи, які асоціюються зі смутком, втратою або минущою природою людського життя.
  • Зв'язок із природою та миром: Багато елегій містять звернення до природи та світу навколо нас, які служать як дзеркало для внутрішніх переживань та почуттів автора

Елегія залишається популярним і важливим жанром у поезії, який дозволяє поетам висловити свої найглибші почуття та роздуми про людське життя.

18. Синквейн. Типи поезії. 

Сінквейн (Cinquain) - це форма короткого вірша з п'яти рядків, розроблена американською поетесою Еддою Ст. Вінсент (Adelaide Crapsey) на початку 20 століття. Синквейн має строгу структуру, яка зазвичай слідує певній схемі складів і словосполучень.

Основні характеристики синквейну:

  • Структура: Синквейн складається з п'яти рядків Перший рядок містить два склади, другий рядок – чотири, третій рядок – шість, четвертий рядок – вісім, а п'ятий рядок – два склади. Таким чином, загальна кількість складів у вірші складає 2-4-6-8-2.
  • Компактність: Синквейн - це короткий і лаконічний вірш, в якому автору доводиться висловлювати свої думки та емоції в обмеженому просторі
  • Яскравість та точність: Через свою стислість синквейн вимагає від поета яскравих і точних виразів, які можуть максимально ефективно передати задумане
  • Емоційна інтенсивність: У синквейнах часто присутня емоційна інтенсивність, тому що поет прагне максимально концентрувати емоційний заряд в обмеженій кількості слів.
  • Різноманітність тем: Синквейни можуть торкатися різних тем, включаючи природу, почуття, враження та багато іншого.

Синквейни часто використовуються як вправа у творчості для вираження думок чи емоцій у компактній формі. Цей вид поезії пропонує можливість грати з мовою та формою, створюючи вірші, які можуть бути як простими та прямолінійними, так і складними та багатогранними.

19. Diamante. Типи поезії. 

Діамант (Diamante) - це форма поезії, яка є структурним віршем у формі алмазу (звідси і назва). Діамант складається з семи рядків, які утворюють схему починаючи від одного слова, потім розширюються до найширшого рядка, і знову звужуються до одного слова. Кожен рядок містить певну кількість слів чи складів, що визначається шаблоном структури.

Ось загальна структура діаманту:

  1. Рядок 1 (одне слово): Це слово описує основну тему або об'єкт першої частини діаманту
  2. Рядок 2 (два слова): Ці слова описують ознаки чи характеристики теми першої частини
  3. Рядок 3 (три слова): Цей рядок переходить до теми другої частини діаманту, зазвичай протилежної або контрастної першої теми.
  4. Рядок 4 (чотири слова): Ці слова описують ознаки чи характеристики теми другої частини
  5. Рядок 5 (п'ять слів): Цей рядок містить іменник, який відноситься до першої теми і дієслово, яке відноситься до другої теми Зазвичай це відбувається в середині діаманту і є переходом від першої частини до другої.
  6. Рядок 6 (чотири слова): Ці слова описують ознаки чи характеристики теми третьої частини
  7. Рядок 7 (три слова): Це слово описує основну тему або об'єкт третьої частини діаманту

Діамант часто використовується для порівняння та контрастування двох протилежних ідей, концепцій чи об'єктів. Цей вид поезії дозволяє автору грати з мовою та структурою, створюючи вірш, який відбиває гармонію чи дисонанс між різними аспектами теми.

19. Чотиривірші. Типи поезії. 

Чотиривірш - це форма поезії, що складається з чотирьох рядків. Вона є однією з найпоширеніших форм вірша у багатьох літературних традиціях. Чотиривірш може мати різні метричні і римовані схеми, залежно від конкретного жанру і стилю вірша.

Основні характеристики чотиривірші:

  • Компактність: Чотиривірш короткий, лаконічний і зазвичай містить одну центральну ідею або образ.
  • Рифмовка: Рядки чотиривірші можуть бути римованими або нерифмованими, залежно від уподобань автора. Рифмовка може бути стрункою або вільною.
  • метрика: Залежно від літературної традиції та стилю вірша, чотиривірш може мати певну метричну структуру, таку як ямбічний пентаметр або тетраметр, хоча він також може бути вільним від строгих метричних правил.
  • цілісність: У чотиривірші зазвичай присутній певний структурний або смисловий зв'язок між рядками, що створює відчуття цілісності та завершеності вірша.
  • Емоційне чи концептуальне навантаження: Чотиривірш може містити емоційну інтенсивність або передавати певну концепцію, ідею або образ, який автор прагне висловити.

Чотиривірш широко використовується в різних жанрах поезії, включаючи лірику, епіграми, епітафії, епіграми та інші. Його стислість і гнучкість роблять його популярним вибором для вираження думок, почуттів та образів у віршованій формі.

20. Рондо.  Типи поезії. 

Рондо - це форма віршованого твору, що характеризується повторенням певного рядка або фрази, що чергується з іншими текстовими елементами. У рондо зазвичай присутня строга структура, яка включає елементи, що повторюються, і змінні частини.

Основні характеристики рондо:

  • Рядок, що повторюється, або фраза (рефрен): Рондо починається і закінчується з одним і тим же рядком або фразою, яка повторюється з іншими текстовими елементами, що чергуються.
  • Сувора структура: У рондо зазвичай є строга структура, що включає повторювані елементи і змінні частини. Наприклад, рефрен може повторюватися через кожні кілька рядків або після кожної змінної частини.
  • Змінні частини (коплети): Між рефренами, що повторюються, в рондо вставляються змінні частини, які являють собою різні текстові елементи або ідеї. Ці частини можуть бути пов'язані між собою загальною темою чи мотивом.
  • Рифмовка та метрика: Рондо може мати певну римування та метрику, хоча формальні правила можуть різнитися залежно від конкретного стилю чи традиції поезії.
  • Використання для музичних композицій: Термін «рондо» також використовується для опису музичної форми, де музичний матеріал повторюється такими, що чергуються з різними епізодами.

Рондо часто використовується в літературі для створення музичного та ритмічного ефекту, а також для підкреслення певних ідей чи емоцій через повторення певних фраз чи мотивів. Цей вид поезії пропонує автору можливість грати з ритмом, звучанням та структурою, створюючи твір, який легко запам'ятовується та має музичний характер.

21. Терця Риму. Типи поезії. 

"Терця Риму" (Tercet) - це віршована форма, що складається з трьох рядків, що часто використовується в італійській поезії. Вона має певну римовану схему, де перший і третій рядки римуються між собою, а другий рядок римується з першого і третього або залишається нерифмованим.

Основні характеристики терця Рими:

  • Три рядки: Вірш складається з трьох рядків, кожен з яких називається терцетом.
  • Рифмовка: Рифмована схема терцету може бути різною, але найбільш поширеною є наступна: aba, де перший і третій рядки римуються, а другий або римується з ними, або залишається нерифмованою.
  • Гнучкість: У терцеті Риму є певна гнучкість, і автор може вибирати різні варіанти римування залежно від своїх переваг і цілей.
  • Емоційна виразність: Терця Риму часто використовується для вираження емоцій, думок та ідей у ​​компактній та барвистій формі
  • Використання у різних жанрах: Ця віршована форма може бути використана в різних жанрах, включаючи лірику, епічну поезію, сонети та інші.

22. Киріель.

Кіріель» (Kyrielle) - це віршована форма, яка складається з рядків, що повторюються, або фраз, що створюють музичний і ритмічний ефект. Це форма, що має своє коріння в середньовічній літургійній музиці, де кіріель (від латинського «Kyrie eleison», що означає «Господи, помилуй») — це частина християнської меси.

Основні характеристики киріелю:

  • повторення: Кіріель характеризується повторенням одного або декількох рядків або фраз у різних частинах вірша.
  • Рифмовка: Зазвичай у кожній парі рядків киріеля є римування, але це необов'язково. Рифмовка може бути строгою або вільною, залежно від уподобань автора.
  • Музичність та ритм: Киріель часто має музичний характер завдяки елементам, що повторюються, створюючи ритмічний ефект
  • Тематика: Тематика киріеля може бути різноманітною, включаючи релігійні мотиви, любовні вірші чи інші теми, залежно від намірів автора.

23 . Епіграма. Типи поезії. 

Епіграма - це короткий вірш або прозовий твір, який зазвичай містить дотепне або уїдливе зауваження, сатиричне спостереження або жартівливий коментар про якусь подію, особи або явище. Вона часто характеризується яскравими образами, стислою і розумною грою слів.

Основні характеристики епіграми:

  • стислість: Епіграма зазвичай дуже коротка - від декількох рядків до кількох куплетів Це робить її особливо ефективною передачі свого задуму в мінімальному обсязі слів.
  • дотепність: Одна з основних рис епіграми - це дотепність Вона часто містить гру слів, жартівливі алюзії або розумні афоризми, які роблять її кумедною та незабутньою.
  • сатира: У багатьох випадках епіграма є сатиричною, висміюючи недоліки, дурості чи протиріччя в людській поведінці чи суспільстві в цілому.
  • Жанрова гнучкість: Епіграма може бути як веселою та жартівливою, так і серйозною та філософською Вона може стосуватися різних тем, включаючи політику, релігію, любов, звичаї тощо.
  • різноманітність форм: Епіграма може бути як у віршах, так і в прозі Вона може мати строгу римовану схему або бути вільною за структурою.

24. Клеріх'ю. 

Клеріхью (Clerihew) - це форма легкої поезії, винайдена Едмундом Клеріхью Бентлі (1875-1956), британським письменником та поетом. Характеризується чотирма рядками та римованим схематичним розподілом.

Основні характеристики клеріх'ю:

  • Чотири рядки: Клеріхью складається з чотирьох рядків
  • Рифмовка: Зазвичай перший і другий рядки римуються між собою, а третій і четвертий - між собою. Рифмовка часто буває прямою і простою.
  • Гумор та жартівливість: Клерихью зазвичай є жартівливим або сатиричним віршем, що часто грає на словах або містить несподівані повороти.
  • Тематика: Вони можуть стосуватися широкого спектру тем, від політики та історії до особистостей та подій

25. Тріолет. Типи поезії. 

Тріолет (Triolet) - це віршована форма, що складається з восьми рядків, в якій перший рядок повторюється як четвертий і сьомий, а другий рядок - як восьмий. Це створює сильний ритмічний та музичний ефект.

Основні характеристики тріолету:

  • Восьмирядкова структура: Тріолет складається з восьми рядків
  • Повторювані рядки: Перший рядок повторюється як четвертий і сьомий рядки, а другий рядок — як восьмий. Це створює унікальний ритм та римування.
  • Рифмовка: Тріолет має стандартну римовану схему ABaAabAB, де великі літери позначають рядки, що повторюються.
  • Обмежений обсяг: Через свою коротку довжину тріолет зазвичай використовується для вираження однієї ідеї або емоції в компактній формі.
  • Музика: Повторення рядків надає тріолету музичного характеру, роблячи його придатним для пісенних текстів та ліричних творів

26. Куплет. 

Куплет — це кілька рядків у поетичному творі, які римуються між собою. Він є основною будівельною одиницею багатьох віршованих форм та жанрів.

Основні характеристики куплету:

  • Два рядки: Куплет складається з двох рядків, які часто є компактним виразом ідеї, образу або емоції.
  • Рифмовка: У куплеті кожен рядок римується з іншого, що створює музичний та ритмічний ефект. Рифмовка може бути різною, залежно від стилю та намірів поета.
  • Єдність ідеї: Зазвичай куплети містять єдину ідею або образ, який завершується протягом двох рядків
  • Використання у різних жанрах: Куплети широко використовуються в різних жанрах поезії, включаючи лірику, епічну поезію, сонети, балади та багато інших.

27. Горацієва ода. Типи поезії. 

Горацієві оди - це цикл віршів, написаних давньоримським поетом Горацієм (Quintus Horatius Flaccus) у першому столітті до н.е. Вони є одними з найвідоміших і найвпливовіших творів у римській літературі.

Оди Горація характеризуються різноманітністю тематики та стилів. Він писав про різні аспекти життя: відслуження в армії, моралі, любові, філософії та святкування. Кожна з його од зазвичай складається з багатьох віршованих строф, які можуть бути написані в різних метричних схемах.

Однією з найвідоміших робіт Горація є «Odes» (Оди), цикл віршів, який був поділений на чотири книги. Вони писалися в різні періоди життя Горація і містять різноманітні мотиви та теми, що відрізняються від захоплених описів природи до філософських роздумів.

Приклад із «Од» Горація:

«Друзі, зітхаю я над швидкістю часу, що заганяє в безодню морську хвилю, що не повернеться вже назад.»

28. Пастораль. 

Пастораль (Pastoral) - це жанр у літературі, що зображує ідеалізоване або вигадане життя сільської місцевості, часто пов'язане з життям пастухів. Цей жанр має своє коріння в давньогрецькій і давньоримській поезії, де пастуші мотиви використовувалися для зображення простого і щасливого життя на природі.

Основні характеристики пасторалі:

  • Ідилічний спосіб життя: Пастораль часто є ідилічним уявленням про життя в сільській місцевості, де природа, пасовища і спокій відіграють важливу роль.
  • Пастуші мотиви: Пастораль часто пов'язана із зображенням життя пастухів, їх звичаїв та турбот.
  • Ідеалізація природи: Природа в пасторалі зображується в ідеалізованому світлі, як місце усамітнення, спокою та краси
  • Використання пасторальних образів: Пастораль може використовуватися для вираження різних тем та ідей, включаючи любов, смерть, політику та релігію.
  • Використання у різних літературних формах: Пастораль може бути представлена ​​як у поезії, так і в прозі Вона може бути частиною більших літературних творів, таких як епоси чи романи.

29. Лірика. Типи поезії. 

Лірика - це один із трьох основних жанрів поезії, поряд з епікою та драмою. Лірика характеризується інтроспективністю, виразом почуттів та думок автора, а також описом емоційного стану. Вона може бути як частиною більшого твору, такого як епос чи драма, і самостійним віршем.

Основні характеристики лірики:

  • Особистий вираз: У ліриці автор висловлює свої особисті почуття, думки та внутрішні переживання Це робить лірику інтимною та емоційно насиченою.
  • Емоційне навантаження: Лірика часто містить глибокі емоційні переживання, такі як любов, страх, радість, горе і т. д. Автор прагне викликати у читача чи слухача симпатію, співчуття чи захоплення.
  • Ліричний «я»: У ліриці часто присутній ліричне «я», яке є голосом автора, що виражає його чи її почуття та думки
  • Різноманітність форм та стилів: Лірика може набувати різних форм, включаючи вірші, елегії, олбани, балади, сонети та багато іншого. Кожна форма має власні характеристики та стилістичні особливості.
  • Використання метафор та образів: Лірика часто використовує метафори, образи та символи для вираження почуттів та ідей Вони допомагають створити глибину та красу тексту.

30 . Драматичний монолог. Типи поезії. 

Драматичний монолог — це жанр драматургії, у якому персонаж висловлює свої думки, почуття, внутрішні конфлікти чи монологи прямо перед публікою чи іншими персонажами. Він є сценічним виступом одного персонажа, під час якого він розмовляє із самим собою, звертається до публіки або представляє свої думки вголос.

Основні характеристики драматичного монологу:

  • Самотність на сцені: Драматичний монолог часто відбувається на порожній сцені, де тільки один персонаж звертається до аудиторії або висловлює свої думки вголос
  • Внутрішній світ персонажа: У монолозі персонаж зазвичай ділиться своїми внутрішніми переживаннями, думками, сумнівами, почуттями чи планами Це дозволяє публіці краще зрозуміти його характер та внутрішні конфлікти.
  • Емоційна інтенсивність: Драматичний монолог часто характеризується високою емоційною інтенсивністю, тому що персонаж відкриває свої глибокі почуття та думки.
  • Жанрова гнучкість: Монологи можуть належати різним жанрам драматургії, включаючи трагедію, комедію, драму чи мелодраму Вони можуть бути використані для розвитку сюжету, характеризації персонажів чи передачі ключових ідей п'єси.
  • Ритм та мовні прийоми: Монологи можуть бути організовані за допомогою різних ритмічних та мовленнєвих прийомів, таких як повторення, паралелізми, метафори і т. д., щоб посилити емоційний вплив на аудиторію.

Приклад драматичного монологу:

Шекспірівський монолог Гамлета «Бути чи не бути»:

«Бути чи не бути, ось у чому питання: Чи гіднішою душі моєї терпіти Гонімість дрібних стріл і наклеп Людей неосвічених, чи навзрид Повстати проти моря бід і бур, І, противлячись їм, дати їм кінець? Померти, лягти спати… І не бачити кошмарів снів, яке блаженство!

31. Екфрасіс. Типи поезії. 

Екфрасіс (Ekphrasis) - це літературний жанр, в якому одне мистецтво описується або відтворюється в іншому виді мистецтва, такому як література, поезія чи музика. Цей жанр дозволяє художникам висловлювати свої думки та почуття у відповідь на витвори мистецтва, які можуть бути мальовничими, скульптурними, музичними чи іншими.

Основні характеристики екфрасису:

  • Опис твору мистецтва: Екфрасіс починається з опису твору мистецтва, чи то картина, скульптура, музичний твір чи щось ще. Опис може бути докладним або абстрактним, залежно від намірів автора.
  • Інтерпретація та враження: Після опису автор зазвичай дає свою інтерпретацію витвору мистецтва і ділиться своїми враженнями від нього Він може звертатися до тем, символіки, емоцій або технічних аспектів твору.
  • творчість у відповідь: Екфрасис також може включати в себе творчість у відповідь, де автор використовує витвір мистецтва як натхнення для створення свого власного твору.
  • Мультидисциплінарний підхід: Екфрасіс поєднує різні види мистецтва, дозволяючи художникам і письменникам обмінюватися ідеями та натхненням між собою.
  • Глибокий аналіз: Екфрасіс часто включає глибокий аналіз твору мистецтва, розкриваючи його зміст і значення через призму літератури або поезії.

Приклад екфрасису:

У вірші «Одіссея» Гомера описується Щит Ахілла, створений богом Гефестом. Цей епізод є прикладом екфрасису, де витвір мистецтва (щит) описується в літературній формі (вірш) через слова поета.

32. Епіталаміум. Типи поезії. 

Епіталамій (епіталам) - це вірш, написаний для святкування весілля, часто описує красу нареченої, радість молодих і побажання їм щастя в їхньому подружньому житті. Цей жанр має стародавнє коріння і був популярний у давньогрецькій та давньоримській літературі, а також у середньовічній та ренесансній поезії.

Основні характеристики епіталаміуму:

  • Святкування весілля: Епіталаміум присвячений весіллю і зазвичай описує радісні моменти цієї події, такі як підготовка нареченої, церемонія одруження та святкові урочистості.
  • Хвала та побажання: В епіталаміумі часто виражається захоплення красою нареченої, любов молодят один до одного та побажання їм щастя, благополуччя та довгого та щасливого подружнього життя
  • Використання образів та метафор: Автори епіталаміумів часто використовують образи, метафори та символи, щоб посилити емоційну та художню виразність вірша.
  • Форма і структура: Епіталаміуми можуть мати різні форми та структури, включаючи вірші, прозу або навіть пісні. Вони можуть бути написані як один довгий вірш або серія окремих віршів, присвячених різним аспектам весілля.
  • Святковий настрій: Епіталаміуми зазвичай написані у святковому та радісному ключі, щоб відобразити урочистий та радісний характер весільної події

33. Поезія у прозі

Поезія у прозі - це форма літератури, яка поєднує елементи поезії та прози. На відміну від традиційної поезії, де використовуються метрика, рими та вірші, поезія в прозі не має суворої організації за формою та ритмом. Натомість вона зазвичай описує образи, емоції та ідеї за допомогою багатої мови, метафор та символів.

Основні характеристики поезії у прозі:

  • Вільна структура: У поезії у прозі відсутня структура вірша, тому автор може вільно організовувати текст в абзаци чи блоки без обмежень метрики чи рими.
  • Використання метафор та образів: Поезія в прозі часто використовує метафори, образи та символи для вираження своїх думок та почуттів Вона може створювати яскраві та візуальні образи, які змушують читача думати та відчувати глибше.
  • Емоційна інтенсивність: Поезія в прозі часто характеризується високим ступенем емоційної інтенсивності Вона може бути глибоко особистою та емоційно зарядженою, що дозволяє автору висловити свої почуття та думки без обмежень форми.
  • Експериментальний підхід: Поезія в прозі часто використовується для експериментів з мовою, структурою та сюжетом Вона може включати нестандартні прийоми і техніки, такі як потік свідомості, асоціативне мислення і фрагментарні образи.
  • Літературна якість: Поезія в прозі зазвичай володіє високою літературною якістю, оскільки автор прагне використовувати мову та структуру для створення ефектних та значущих творів.

34. Візуальна поезія. Типи поезії. 

Візуальна поезія (також відома як конкретна поезія або графічна поезія) - це форма літератури, де візуальне уявлення тексту відіграє ключову роль у створенні сенсу та емоційного впливу. На відміну від традиційної поезії, де акцент зроблено на звучанні та сенсі слів, візуальна поезія підкреслює графічні елементи та візуальне компонування тексту.

Основні характеристики візуальної поезії:

  1. Експериментальний дизайн: Візуальна поезія часто використовує експериментальні дизайнерські прийоми, такі як різні шрифти, розміри та розташування тексту на сторінці, щоб створити візуальні образи, які доповнюють або змінюють зміст твору.
  2. інтерактивність: Деякі форми візуальної поезії можуть включати елементи інтерактивності, що дозволяють читачеві взаємодіяти з текстом або змінювати його форму або структуру.
  3. Використання образів та символів: Візуальна поезія часто використовує образи, символи та іконографіку для передачі свого сенсу та створення емоційного впливу на читача.
  4. Багатошаровість та багатозначність: Візуальна поезія може бути багатошаровою та багатозначною, дозволяючи читачеві досліджувати різні рівні сенсу та інтерпретації.
  5. Експеримент із формою та змістом: Автори візуальної поезії часто експериментують з формою та змістом тексту, використовуючи його як засіб для вираження ідей та почуттів, які не можна передати лише за допомогою слів.

Приклад візуальної поезії:

Структурний вірш «Кам'яний дощ» Ей. Герберта є візуальною композицією тексту, де форма і структура слів відбивають зміст і образи у тексті.

35. Газаль. Типи поезії. 

Газаль (газель) - це форма поезії, що має своє коріння в арабській літературі і широко поширена в перській, турецькій, урду та інших культурах, де використовується арабська або урду мова. Газаль складається з незалежних двовіршів (шерів), кожен із яких може бути самодостатнім поетичним висловом.

Основні характеристики газелі:

  • Структура: Газаль складається з пари незалежних строф, кожна з яких називається шером (sher) Кожен шер є самостійним поетичним висловлюванням, але пов'язані загальної темою чи емоційним відтінком.
  • рима: Кожен шер зазвичай римується за імовірною схемою aa, ba, ca і т. д. Останній рядок газелі зазвичай містить ім'я поета (так званий тахаллус).
  • Тематика: Теми газелів можуть варіюватися від любовної лірики та містики до релігійних роздумів, природи, філософії та соціальних коментарів
  • емоційність: Газелі часто відрізняються високою емоційністю, інтенсивністю та пристрастю, які передаються через використання яскравих образів та емоційних виразів.
  • Метафори та символи: Поети часто використовують метафори та символи, щоб посилити ефект своїх віршів і передати глибину свого почуття чи думки

36. Канцона.

Канцона (або Канцон) - це віршована форма, що має своє коріння в середньовічній італійській літературі, особливо популярна в XIV столітті. Вона складається з кількох станцій, кожна з яких має однакову кількість рядків. Рядки всередині станці зазвичай римуються за певною схемою, а слова, що повторюються, або фрази додаються для створення музичності і структурної зв'язності.

Основні характеристики канцони:

  • Структура: Канцона зазвичай складається з трьох частин: вступ (подібно до приспіву), розвиток (прогресії) і висновок (повернення до приспіву). Кожна частина може складатися з декількох станцій, хоча кількість станцій може змінюватись у різних канцонах.
  • рима: Рядки всередині станці зазвичай римуються за певною схемою, яка може бути різною в різних канцонах. Однак загальним є повторення одного і того ж звуку, що римується в кінці кожного рядка.
  • Повторювані елементи: Канцона часто включає повторювані слова, фрази або мотиви, які додають музичність і структурну зв'язність до вірша.
  • Тематика: Теми канцон можуть бути різноманітними і включати любов, природу, релігію, містицизм та інші Ця форма була популярна в романтичній поезії і часто використовувалася для вираження глибоких почуттів та емоцій.
  • Музика: Канцона часто має музичне звучання завдяки своїй структурі та використанню повторюваних елементів, що робить її придатною для музичного виконання.

37. Обаді. Типи поезії. 

Обада (Ode) - це поетична форма, яка має своє коріння в античній літературі, особливо в давньогрецькій і римській поезії. Обада зазвичай є високоемоційним і піднесеним виразом почуттів та думок з приводу якоїсь важливої ​​події, особистості чи ідеї.

Основні характеристики обода:

  • Висока чуттєва напруга: Обада зазвичай є виразом глибоких емоцій, таких як любов, благоговіння, захоплення або смуток Вона може викликати сильні почуття та емоційне хвилювання у читача.
  • Структура та форма: Обада може мати різні форми та структури, але зазвичай складається з декількох станців, кожен з яких має певну схему римування та метрику. Кожна станца може бути побудована навколо певної теми чи ідеї.
  • Поетичні прийоми: Обада часто використовує метафори, образи та символи, щоб передати свої думки та почуття Вона може бути багато прикрашена яскравими і барвистими образами, що робить її більш виразною і незабутньою.
  • Використання адреси: Деякі обади можуть включати адресу до якоїсь особистості, божества або абстрактної ідеї. Це дозволяє поету безпосередньо звертатися до об'єкта своїх почуттів чи думок.
  • Тематика: Теми обади можуть бути різноманітними і включати любов, природу, мистецтво, історію, релігію та інші. Вона може відображати широкий спектр людських переживань та досвіду.

38. Chant Royal.

«Chant Royal» - це французька віршована форма, що має своє коріння в середньовічній поезії. Це досить складна форма, яка складається з 5 станців (quatrains) та закінчується п'ятим станцем, який називається «envoi» (закінчення). Кожен квадр складається з 11 рядків, а «envoi» - з 5 рядків.

Основні характеристики Chant Royal:

  • Структура квартири: Кожен кватрен складається з 11 рядків, і рядки зазвичай мають певну схему римування. Кожна лінія має однакову метрику.
  • Схема римування: Зазвичай схема римування для кватрена в Chant Royal виглядає наступним чином: ababccddedE, де велика буква E є повторенням попередніх двох рим.
  • "Envoi": «Envoi» — це заключна станція, яка зазвичай містить вітання, побажання чи заключні думки поета. Вона має більш вільну структуру та римування.
  • Емоційність та тематика: Chant Royal часто використовується для вираження емоцій та думок з важливих тем, таких як любов, вірність, слава чи релігійні теми. Вона може бути емоційно насиченою та виразною.
  • Технічна складність: Через свою складну структуру та форму Chant Royal вимагає від поета майстерності та уваги до деталей

39. Знайдена поезія. Типи поезії.  

"Знайдена поезія" (Found poetry) - це форма поезії, в якій автор використовує вже існуючий текст або матеріал, щоб створити новий поетичний твір. Цей матеріал може бути знайденим у різних джерелах, таких як рекламні брошури, газетні статті, уривки з книг, розмови чи навіть інтернет-форуми Поет працює над компіляцією, редагуванням та переробкою цього матеріалу, щоб створити щось нове та оригінальне.

Основні характеристики знайденої поезії:

  • Використання готового матеріалу: Поет використовує вже існуючий текст чи матеріал як основу для створення нового поетичного твору
  • Редагування та переробка: Поет редагує та переробляє знайдений матеріал, щоб створити щось нове та оригінальне Це може включати зміну порядку слів, додавання або видалення фрагментів тексту, зміну форматування і т.д.
  • Контекстуальне значення: Знайдена поезія часто грає на контекстуальних значеннях та асоціаціях, пов'язаних з вихідним матеріалом Поет може використати цей контекст, щоб надати своєму добутку додаткових шарів сенсу.
  • Експерименти з формою та структурою: Знайдена поезія дозволяє поету експериментувати з різними формами та структурами, оскільки вона не обмежена традиційними схемами римування та метрикою.
  • Інтертекстуальність та метатекстуальність: Знайдена поезія часто звертається до інших текстів чи джерел, що створює інтертекстуальні зв'язки та метатекстуальні аспекти у поетичному творі.

Приклад знайденої поезії:

Один із відомих прикладів знайденої поезії — «Blackout Poetry» (поезія на тлі чорної фарби), де поет створює нові вірші, закреслюючи чи виділяючи слова з існуючого тексту, залишаючи лише деякі з них видимими та створюючи новий зміст.

40. Сенрю.  Типи поезії.  

Сенрю (senryu) - це форма японської поезії, дуже схожа на хайку, але зазвичай дотепніша або іронічніша. У той час як хайку зазвичай фокусується на природі та сезонних змінах, сенрю зазвичай фокусується на людській поведінці та суспільних ситуаціях.

Основні характеристики сенрю:

  • Форма: Сенрю складається з трьох рядків, як і хайку, але зазвичай містить 17 складів, розподілених за схемою 5-7-5, хоча вільніші форми також можливі.
  • Тематика: Сенрю зазвичай фокусується на людському досвіді, емоціях, поведінці чи суспільних ситуаціях Вони можуть бути дотепними, іронічними, саркастичні або містити сатиричний підтекст.
  • Сезонність: На відміну від хайку, сенрю не завжди обов'язково містить посилання на сезон чи природні явища Вони можуть бути написані про події або емоції, пов'язані з будь-яким часом року.
  • Мова та стиль: Сенрю зазвичай є короткими та лаконічними, зосереджуючись на передачі сенсу чи емоції в обмеженому просторі.
  • Гумор та іронія: Хоча сенрю можуть бути і серйозними, часто вони включають елементи гумору, іронії або сарказму, що робить їх відмінним засобом вираження для спостережень за людською поведінкою.

41. Легкий вірш.  Типи поезії.  

Легкий вірш може відноситися до стилю поезії, який зазвичай легкий, повітрений і простий у сприйнятті. Це може бути вірш із простою структурою, світлою темою та яскравими образами.

Легкий вірш може також описувати вірш з легким, безтурботним чи радісним емоційним навантаженням. Він може бути написаний весело, з гумором чи любов'ю, без глибоких філософських роздумів чи трагічних оборотів.

У конкретних випадках «легкий вірш» може належати до вірша, який легко читати чи розуміти, без складних схем римування чи метричних правил.

Іноді «легкий вірш» може означати вірш, який має меншу значимість чи глибину, ніж інші жанри поезії. Це можуть бути, наприклад, вірші для розваги чи легкого читання.

42. Ефірі.

Вірш із 10 рядків, у кожному рядку на один склад більше, ніж у попередньому.

 

43. Нонет. Типи поезії.

"Нонет" - це форма поезії, що складається з дев'яти рядків. Кожен рядок має спадну кількість складів, починаючи з дев'яти в першому рядку і закінчуючи одним в останньому. Зазвичай нонет має таку структуру:

  1. Перший рядок - 9 складів
  2. Другий рядок - 8 складів
  3. Третій рядок - 7 складів
  4. Четвертий рядок - 6 складів
  5. П'ятий рядок - 5 складів
  6. Шостий рядок - 4 склади
  7. Сьомий рядок — 3 склади
  8. Восьмий рядок - 2 склади
  9. Дев'ятий рядок - 1 склад

Ця структура створює унікальний ритм та звучання, який може бути використаний для передачі емоцій, образів чи ідей.

44. Тріолет.

Тріолет - це форма вірша, що складається з восьми рядків. Вона характеризується повторенням першого, четвертого та сьомого рядків, а також другого рядка, який є повторенням першого. Структура тріолету зазвичай така:

  1. Перший рядок (A1) - повторюється як четвертий (A2) і сьомий (A3) рядок.
  2. Другий рядок (b) - повторюється як восьмий рядок (b).
  3. Третій рядок (A) – ставиться другим рядком.

Вірш зазвичай має музичний ритм і часто використовується для вираження емоцій або розповіді про почуття.

Приклад тріолету:

У саду цвітуть троянди червоні (A1)
Там, де весело спів птахів (b)
У саду цвітуть троянди червоні (A2)

Літній вечір, зірки у небі яскраві (A3)
Співають солов'ї та лілії цвітуть (b)
У саду цвітуть троянди червоні (A4)

45. Терцет. Типи поезії.  

Терцет - це віршована форма, що складається з трьох рядків. Важливо відзначити, що терцет може використовуватися як самостійна структура вірша, а також як будівельний блок для інших форм поезії, таких як сонет або вілланель.

Терцети можуть мати різні схеми римування, але одна з найпоширеніших схем для терцету - це аба, де перший і третій рядки римуються, а другий залишається нерифмованим.

Приклад терцету зі схемою римування або:

В саду звучить пісня птаха, Літній вітер пестить обличчя, Море шепоче свої таємниці.

Важливо зауважити, що терцети можуть використовуватися як самостійні вірші, такі як «Три терцети про смерть» Емілі Дікінсон, або як частина більшої поетичної композиції, наприклад, у сонеті, де терцети можуть становити заключну частину вірша після катрену.

46. ​​Епітафія.

Епітафія - це короткий вірш або напис на надгробку, присвячений померлому. Зазвичай епітафії містяться на могилах і служать як вшанування пам'яті покійного або вираження поваги до його життя та здобутків.

Характеристики епітафії:

  1. стислість: Епітафії зазвичай дуже короткі, тому що вони повинні бути легко читаються та зрозумілі для перехожих Часто вони складаються лише з кількох рядків.
  2. Вираз поваги чи почуттів: Епітафії можуть містити слова поваги, скорботи, любові або благословення по відношенню до покійного. Вони можуть відбивати на землі пам'ять про його чесноти або залишений їм внесок.
  3. Релігійні чи філософські аспекти: Деякі епітафії можуть містити релігійні мотиви або філософські роздуми про природу життя та смерть
  4. Індивідуальність: Залежно від померлого і того, хто замовляє надгробний напис, епітафії можуть бути як серйозними, так і гумористичними, як сумні, так і надійні.

Приклад епітафії:

«Тут спочиває людина добрий і вірний друг,
Світла душа, чиє світло запалене в серцях,
Нехай він знайде вічний спокій у раю.

 

47. Епіліон. Типи поезії.  

«Епілліон» (Epillion) — це літературний жанр, який є невеликим поетичним твором, що доповнює або завершує основну тему або сюжет більшого літературного твору, такого як епос або роман. Епілліони часто покликані доповнити основний твір, додаючи додаткові деталі, коментарі, роздуми чи оповідання.

Характеристики епіліону:

  • стислість: Епілліони зазвичай невеликі за обсягом, що складаються з кількох віршів чи абзаців.
  • Зв'язок із основним твором: Вони безпосередньо пов'язані із сюжетом чи темою основного твору, часто надаючи додаткові деталі чи роз'яснення.
  • Поглиблення смислу: Епілліони можуть додавати глибину та значущість до основного твору, розширюючи його тематику або надаючи додаткові аспекти персонажів чи подій.
  • Стильова відповідність: Вони зазвичай відповідають стилю та тону основного твору, щоб зберегти цілісність та гармонію тексту
  • автономність: У той же час епіліони можуть бути читані як самостійні твори, незалежно від основного тексту

Епілліони часто зустрічаються в давньогрецькій та римській літературі, де вони використовувалися в епічних поемах для поглиблення характерів, розвитку сюжету чи вираження авторської думки.

48. Mock-Epic/Mock-Heroic.

Mock-Epic, також відомий як Mock-Heroic, це літературний жанр, який наслідує епічні форми і теми, але використовується для зображення незначних або комічних подій. Він часто використовується для сатири чи пародії на епічні поеми та героїчні жанри.

Основні характеристики Mock-Epic/Mock-Heroic:

  1. Імітація епічних елементів: Цей жанр часто імітує стилістику та форму епічної поеми, такі як піднесений стиль, героїчні дії, довгі описи та використання архаїчних чи пишномовних слів.
  2. Іронія та сатира: На відміну від справжніх епічних поем, Mock-Epic/Mock-Heroic використовує ці елементи для зображення комічних чи безглуздих ситуацій, а також для критики чи пародії на традиційні епічні цінності та ідеали.
  3. Незначні сюжети: Сюжети Mock-Epic/Mock-Heroic часто центруються навколо повсякденних, незначних або абсурдних подій, які навмисно перебільшуються та видаються у величному світлі.
  4. Використання героїчних образів: Хоча головні персонажі можуть бути представлені як герої, їх характери часто суперечать цій ролі, та їхні вчинки можуть бути комічними чи невдалими.

Приклади Mock-Epic/Mock-Heroic включають «Викриті коханці» Джона Гейя та «Гуляка» Олександра Поупа. Ці твори, хоч і імітують епічні форми, фокусуються на комічних сюжетах та персонажах, що робить їх прикладами цього жанру.

49. Гімн. Типи поезії.  

Гімн - це літературний жанр, який є поетичним твором, написаним у високому та урочистому стилі, щоб вихваляти чи прославляти якусь ідею, об'єкт чи істоту. Гімни часто використовуються для вираження патріотичних, релігійних чи національних почуттів, а також для відзначення важливих подій чи досягнень.

Основні характеристики гімну:

  • Урочистість та височина: Гімни зазвичай написані у піднесеному і пафосному стилі, використовуючи пишномовні вирази та епітети, щоб надати їм значущість та велич.
  • Присутність елементів, що повторюються: Багато гімнів містять структурні елементи, що повторюються, такі як повторювані фрази або повторювані структури рядків, що посилює емоційну силу і вплив твору.
  • Емоційна сила: Гімни зазвичай наповнені сильними емоціями, такими як патріотизм, віра чи захоплення Вони покликані викликати у слухачів чи читачів почуття захоплення та захоплення.
  • Ритм та музичність: Гімни часто мають ритмічну структуру і можуть бути спроектовані для виконання музичної композиції або як частина релігійної служби.
  • Цільова аудиторія: Гімни зазвичай адресуються певній аудиторії чи цільовій групі людей, таким як нація, релігійна громада чи група людей, об'єднаних спільною ідеєю чи вірою.

Приклади гімнів включають "Державний гімн Сполучених Штатів Америки", релігійні гімни, такі як "Amazing Grace" та "Nearer, My God, to Thee", а також класичні гімни, такі як "Ode to Joy" Людвіга ван Бетховена.

50. Мадрігал. Типи поезії.  

Мадрігал - це віршований жанр, який виник в Італії в 14 столітті і користувався популярністю протягом Ренесансу. Він часто асоціюється з музичним жанром, але існує як самостійний літературний жанр.

Характеристики мадригала:

  • Форма: Мадригал - це короткий вірш, що зазвичай складається з декількох строф, часто чотирьох або п'яти рядків Він може мати різні схеми римування, але зазвичай будується на вільних або змінних формах.
  • Тематика: Тематика мадригала може бути різноманітною, але часто він присвячений любові, природі, людським почуттям та емоціям Важливо, щоб мадригал був емоційно насиченим та експресивним.
  • Музика: Мадригали часто асоціюються з музичним виконанням За часів Ренесансу багато мадригал компонувалися і виконувались з акомпанементом музичних інструментів.
  • Експерименти з формою та стилем: У ході свого розвитку мадригал піддавався різним змінам та експериментам у формі та стилі Він був адаптований та використаний у різних літературних та музичних контекстах.
  • Експресивність та емоційність: Важливою характеристикою мадригала є його здатність передавати сильні емоції та почуття через яскраві та образні вирази.

Хоча мадригал у наш час не так широко використовується як в епоху Ренесансу, він все ще залишається цікавим жанром для дослідження та творчості у сфері літератури та музики.

51. Поезія затемнення.

"Поезія затемнення" - це термін, який може використовуватися для опису поезії, що фокусується на темних, похмурих або важких темах, таких як страждання, біль, втрата, смерть або відчай. Цей жанр часто використовується висловлювання глибоких емоцій чи рефлексії над темними аспектами життя.

Характеристики поезії затемнення:

  • Тематика: Тематика цього жанру часто пов'язана з темними та похмурими аспектами життя, такими як біль, страждання, втрата, самотність, безсилля та смерть
  • Емоційна інтенсивність: Поезія затемнення зазвичай містить сильні емоційні елементи, такі як смуток, розпач, занепокоєння або ангста. Вона прагне викликати в читача почуття та емоції, пов'язані з темними аспектами існування.
  • Мова та образи: У поезії затемнення часто використовуються метафори, образи та мова, які відображають темні аспекти життя Це може включати образи темряви, темряви, мороку, гробниць і т. д.
  • Філософська та релігійна рефлексія: Деякі вірші в цьому жанрі також включають філософські або релігійні роздуми про сенс страждання і смерті, а також про людське страждання.
  • Естетика та стиль: Поезія затемнення може мати різноманітні стилі та форми, включаючи вільний вірш, сонети, елегії, хайку та інші.

Хоча поезія затемнення часто асоціюється з похмурою тематикою, вона також може бути джерелом натхнення та зцілення, дозволяючи авторам та читачам звільнитися від темних емоцій та знайти розуміння та сенс у стражданнях людського досвіду.

Типи поезії. Що таке розмір у поезії? 

У поезії термін «розмір» зазвичай відноситься до кількості складів у рядку або у віршованій формі. Розмір є одним із важливих аспектів метрики поезії та допомагає визначити ритм та звучання вірша.

Розмір може бути фіксованим чи змінним, залежно від типу поезії та віршованої форми. У деяких випадках розмір може бути строго заданий, наприклад, в ямбічному пентаметрі, де кожен рядок складається з п'яти ямбів (двоскладних метрів, де ударний склад слідує за ненаголошеним). В інших випадках розмір може змінюватись у межах певних параметрів або бути вільним, що дає поету велику свободу у виборі кількості складів у рядку.

Наприклад, у японській поезії, такій як хайку, розмір суворо визначено: три рядки з кількістю складів 5-7-5 відповідно.

Розмір у поезії визначає ритм, мелодію та структуру вірша, а також може впливати на його емоційний вплив та сприйняття читачем.

Що таке строфа?

Строфа - це основна структурна одиниця в поезії, яка складається з рядка рядків, що утворюють логічне чи структурне ціле. У поетичній формі строфа зазвичай має певну кількість рядків, певний розмір та певну схему римування, хоча деякі віршовані форми можуть мати вільну або мінливу структуру.

Строфи можуть бути складені з різної кількості рядків. Це може бути лише один рядок (як у випадку моностиха), два рядки (диптих), три рядки (терцет), чотири рядки (кватрейн або чотиривірш), п'ять рядків (квінтет), шість рядків (сестина), сім рядків (септет) , вісім рядків (октава), і т.д.

Багато строфи мають певну схему римування, де кінцеві слова рядків римуються між собою у певному порядку. Це може бути AABB (парне римування), ABAB (каре), ABCB (в терцеті), і так далі. Строфа часто служить висловлювання певної думки, образу чи ідеї, і всередині строфи часто дотримується логічний чи емоційний зв'язок між рядками.

Строфа є основним будівельним блоком для поетичних форм та допомагає організувати текст вірша, створюючи ритмічну та мелодійну структуру.

Типи поезії. Що таке схеми рим? 

Схема рим - це впорядкований план або шаблон, що визначає порядок та розташування рим у вірші. Вона допомагає створити музичну та ритмічну структуру в поезії та забезпечує її узгодженість та цілісність.

Символи використовуються для позначення звуків, що римуються в схемі рим. Зазвичай кожна літера репрезентує кінцевий звук останнього слова в рядку. Різні літери використовуються для позначення різних звуків, що римуються.

Ось кілька прикладів типових схем рим:

  1. Парне римування (AABB):
    • Строфа, в якій перший рядок римується з другого, і третій рядок римується з четвертого.
    • Приклад: ABAB
  2. Каре (ABAB):
    • Строфа, в якій перший і третій рядки римуються між собою, а другий і четвертий також римуються один з одним.
    • Приклад: ABAB
  3. Терцет (ABA):
    • Строфа, в якій перший і третій рядки римуються один з одним, а другий рядок може бути без рими або римуватися з одного з перших двох рядків.
    • Приклад: ABA
  4. Кватрейн (ABCB):
    • Строфа, в якій перший і третій рядки не римуються, але другий і четвертий римуються між собою.
    • Приклад: ABCB
  5. Соннет:
    • Соннет - це 14-рядковий вірш з фіксованою схемою римування. У класичному італійському соннеті (петрархівському) схема рим наступна: ABBAABBACDCDCD.

Друкарня Азбука